Відкинути коливання простіше, ніж може здатися.
1. Скажіть “ні” перфекціонізму
Як не дивно, найчастіше перфекціонізм і нерішучість йдуть рука об руку. Баррі Шварц, автор книги “Парадокс вибору”, стверджує: “У нинішньому світі, де вибір практично необмежений, бажання вибрати найкращий варіант призводить до одного розладу. Спробуйте шукати не “найкраще”, а тільки “достатньо хороше””.
Намагаючись вибрати найкраще, ми починаємо відкладати вибір і рано чи пізно скочуємося в прокрастинацію. Тому не намагайтеся гнатися за недосяжним ідеалом, а працюйте з тим, що у вас є на даний момент.
2. Приймайте рішення вранці
Аргентинські дослідники Марія Хуліана Леоне та Маріано Сігман провели кілька експериментів і з’ясували, що найточніші рішення більшість людей ухвалює вранці.
Здатність робити вибір узагалі залежить від часу доби. Вранці люди приймають рішення повільніше, але роблять більш точний вибір, а вечорами ми визначаємося швидше, але частіше помиляємося.
Візьміть це до відома і намагайтеся приймати найважливіші рішення в першій половині дня, коли ви ще не втомилися від роботи, домашніх справ та іншої рутини. В ідеалі створюйте списки справ, які ви точно вирішили зробити сьогодні, і дотримуйтесь списку протягом дня.
3. Дозвольте прийняти рішення комусь іншому
Дослідження показують, що велика кількість варіантів позбавляє нас сили волі та призводить до “втоми від прийняття рішень”. Цей термін запровадив соціальний психолог Рой Баумайстер із Принстонського університету.
Є своєрідний трюк, який допомагає уникнути цієї втоми: перекладіть ношу вибору на чужі плечі. Звісно, життєво важливі рішення довіряти оточуючим не варто – коли батьки визначають за вас, де навчатися і ким працювати, це не особливо добре. Але ось дрібні питання можна делегувати, щоб не забивати собі голову.
Доктор Шина Айенгар, автор книги “Мистецтво вибору”, наводить такий приклад. Вона любить вино, але абсолютно не розбирається в його сортах, витримці, ароматах і подібних тонкощах. Тому, коли їй хочеться випити, вона не гортає довго винну карту, а просто просить сомельє підібрати що-небудь відповідне. Делегування вибору у всій красі.
4. Зробіть вибір звичкою
Насправді, вам навіть не потрібна допомога сторонніх, щоб передати їм вибір. Ви можете покластися на силу звички. Наприклад, Стів Джобс носив постійно однакові сорочки та джинси. Йому й так доводилося постійно ухвалювати рішення у справах компанії, і він не хотів витрачати сили ще й на вибір гардероба. Та й Марк Цукерберг наслідує його приклад.
Ви можете вчинити так само: виберіть відповідну їжу, одяг або аксесуари одного разу, а потім просто дотримуйтесь звички. Або складіть для себе докладний розклад дня і надалі не мучтеся питанням, чим же зайнятися далі.
5. Використовуйте генератор випадкових чисел
Ще варіант – вибирати між кількома рівнозначними варіантами випадково. Цей метод рекомендує венчурний капіталіст Патрік МакГінніс. Йому весь час доводиться вирішувати, як вести свої справи на біржі, тому над незначними питаннями він майже не замислюється, передаючи вибір… своєму годиннику. З тим самим успіхом ви можете кидати гральні кістки або підкидати монету, прямо як Гарві Дент.
6. Використовуйте правило 90%
Насправді делегування вибору і фокуси з годинником годяться тільки для дрібниць – якщо ви не можете визначитися, що з’їсти на сніданок або яку краватку пов’язати. Однак не всі рішення в нашому житті такі прості. Для складнішого вибору є правило 90%.
Його придумав Грег МакКеон, автор книги “Есенціалізм”. Полягає воно в такому. Коли ми робимо вибір, у кожного наявного варіанта, як правило, є плюси і мінуси. МакКеон пропонує оцінити кожен із варіантів за шкалою від 0 до 100. Якщо ваше рішення набирає менше 90 балів, відхиліть його.
Правило 90 відсотків значно полегшує ухвалення рішень: якщо у варіанта більше 10% мінусів і менше 90% плюсів, його не варто приймати. “Подумайте, що ви відчуєте, якщо в якомусь тесті наберете 65 балів зі 100, – пише МакКеон. – Швидше за все, ви будете розчаровані. Чи хочете ви відчувати ті самі почуття, зробивши важливий вибір?”
7. Робіть уявні експерименти
У своєму популярному блозі Wait But Why Тім Урбан радив своїм читачам приймати рішення – навіть такі важливі, як одруження або вибір кар’єри, – використовуючи уявні експерименти.
Наприклад, ви сумніваєтеся, чи варто продовжувати ваш роман, чи краще порвати зі своїм партнером. Тім Урбан пропонує таке: уявіть собі якусь кнопку. Натискання на неї телепортує вас у майбутнє, через два місяці після розриву. Ваші важкі розмови, публічні сцени і скандали в минулому, ваша шафа вільна від речей колишнього або колишньої – жодної забутої шкарпетки. Усе в минулому. Ви натиснули б на таку кнопку? Якщо так, то ви боїтеся не розриву, а клопоту й неприємностей, що супроводжують його.
Або, наприклад, ви хочете вирушити в подорож, але не можете зважитися. Уявіть, що попросили вашого друга зробити вибір за вас. Одного чудового дня він вручає вам конверт, у якому лежать ваші квитки на завтрашній рейс. Ви схвильовані й передчуваєте пригоди чи розчаровані? Якщо останнє, то ви не так-то й хочете кудись їхати.
Урбан каже, що подібні уявні експерименти дають змогу людям, які схиблені на логіці та намагаються весь час слідувати голосу розуму, почати прислухатися до своєї інтуїції.