Впоратися з негативним мисленням допоможуть метафори.
Почуття розчарування і безнадійності можуть турбувати будь-яку людину в різних ситуаціях або в різні періоди життя. Але деяких всепоглинаючий песимізм змушує постійно сумувати і застрягати в негативних думках. Склянка може виглядати наполовину порожньою через різні фактори, але найчастіше у подібної точки зору є мінімум три грані: персоналізація, незмінність і перебільшення.
При цьому боротьба з песимістичним настроєм не означає, що слід з головою пірнати в автоматичний, токсичний позитив. Інакше ми ризикуємо лише придушити свої переживання. Подолати різні грані песимізму можна за допомогою незвичайного методу – використання метафор губки, якоря і фотооб’єктива.
1. Персоналізація
Люди, які часто персоналізують події або чужі висловлювання, можуть думати так: “Вони зробили це, тому що я їм не подобаюся” або “Це сталося, тому що я погана людина”. Багатьом важко помічати інші можливі причини, крім самих себе, наче невидимі шори не дають побачити раціональні варіанти.
Ми, природно, повинні брати на себе відповідальність за помилки, допущені з нашої вини, і виправляти їх. Але песимісти схильні до ширшої персоналізації, навіть за відсутності доказів або логічного зв’язку. Іноді це може бути наслідком травм, отриманих у стосунках, бажання догодити оточуючим або давно засвоєних звичок.
Замість того щоб вбирати в себе весь негатив, наче величезна губка, можна зменшити її до зручнішого невеликого розміру, якого буде достатньо, щоб усувати “безлад” у міру необхідності та не вбирати всі самозневажливі припущення. Така метафора дає змогу набагато виваженіше підходити до дуже складного, багатого на нюанси світу, який зовсім не обертається навколо нас.
2. Незмінність
Люди з похмурим поглядом на світ зазвичай упевнені, що неприємні події та невдачі завжди будуть їх переслідувати: “Це ніколи не зміниться” або “Я ніколи не зможу це пережити”.
Уявити, що все стане краще, коли наразі все складається жахливо, і справді, буває дуже складно. Але правда і в тому, що єдина постійна річ у житті – це зміни. Ситуації, люди, погляд на світ – усе це може змінюватися і змінюється.
Як кораблі можуть надовго кинути якір у певному місці, так і люди можуть “стати на якір” посеред горя, дисфункціональних моделей поведінки або самотності. Але якорі не призначені для того, щоб залишатися на одному місці нескінченно. І кораблі, і люди можуть зніматися з якоря і рухатися далі. Для цього, як правило, потрібні послідовні позитивні зусилля і наполеглива практика для формування нових звичок. Це зрештою дасть змогу переключити мислення зі стійкого песимізму на стійку віру у свої можливості.
3. Перебільшення
Всепоглинаючий песимізм може призводити до таких думок: “Зі мною завжди трапляється щось погане” або “Якщо він чи вона мене не розуміє, то ніхто ніколи не зрозуміє”. Тобто замість того, щоб зосередитися на конкретній неприємній ситуації, багато хто відчуває глобальний негатив, який поширюється на все навколо.
І хоча іноді корисно трохи наблизити об’єктив, щоб побачити якомога більше деталей, постійно жити в режимі “макрозйомки” неефективно. Нам також необхідно періодично віддалятися, щоб охопити повну картину того, що відбувається, і поглянути на ситуацію в ширшій перспективі.
Звичайно, будь-яка негативна подія у збільшеному масштабі лякатиме сильніше. Як маленький павук у лісі, наближений за допомогою зуму камери, може виглядати величезною істотою, здатною перегородити нам дорогу. Коли ми фокусуємося на чомусь одному, то втрачаємо гнучкість, яка потрібна, щоб регулювати “об’єктив” і точніше оцінювати загальний стан справ.
